Маніпуляції росії. Чому люди вірять в пропаганду

Маніпуляції росії. Чому люди вірять в пропаганду

Росія та її попередні форми державності завжди вирізнялися пропагандою великих масштабів. Навіть попри те, що деякі такі приклади маніпуляції є чіткою нісенітницею, як от "українці їдять російських немовлят", більшість прихильників росії вірять навʼязаній інформації. Але чому?

Ще за часів СРСР пропагандистами союзу активно використовувались низка методів, за допомогою яких відбувалося якісне маніпулювання масами. Агітаційні плакати, промови з агресивною інтонацією, створення штучних ідеологій, культів тощо, – усе це стало підґрунтям для формування сприятливих умов впливу на громадян. Поглянувши на інформаційний простір сучасної росії, подібні методи можна зустріти і зараз.

Наприклад, Інститут міжнародних справ Фінляндії опублікував дослідження під назвою "Туман брехні. Російська стратегія обману та конфлікт в Україні". У ньому йшлося про пропагандистські методи, використовувані російською владою, а також про загальну стратегію введення в обіг дезінформації за допомогою ЗМІ. Автори зазначили цікаве спостереження. Прийоми пропаганди росіян мало змінилися з часів Першої світової війни. Як приклад навели фейкову історію "розіпʼятого канадського солдата". Вона мала ціль залучити додаткових добровольців в армію союзників. Минуло більше 100 років, і тепер росія використовує аналогічний образ усім відомого "розіпʼятого хлопчика у Словʼянську" з тією ж метою.

Фейк "Розіп’ятий канадський солдат"

У сьогоденні пропаганда на території РФ має більші можливості охоплення. Вона присутня всюди: телебачення, кіно, мультфільми, музика, школи, університети тощо – усе це звичайні щоденні сфери життя кожного. Якщо взяти це до уваги, то випливає логічне припущення, що середньостатистичні росіяни просто адаптовані саме до таких умов існування. Відповідний простір оточення, на їх думку, є цілковитою нормою, бо з іншим вони ніколи не були знайомі. Адже навʼязування вигідних країні-агресору ідей триває усе життя цих людей та попередніх їх поколінь. 

На жаль, українці, за часів СРСР та згодом становлення як незалежної держави, також мали сприятливе до маніпуляцій підґрунтя. Адже залишалися у спільному інформаційному просторі з росіянами. Пропагандисти цим неодмінно скористались. Вони просували у маси України почуття меншовартості, наприклад, через популярні телесеріали чи навіть дитячі мультфільми. Як от, образ няні Вікторії з однойменної стрічки. Її зобразили невихованою, без навичок манер жінку саме з Маріуполя. Або ж смішна безвідповідальна харків’янка Тамара з "Татусевих дочок", яка зловживає алкоголем. Сценаристи навіть додали до сюжету сцену, в якій героїня розповідає, що "завжди мріла про дві речі – про весілля та про російське громадянство". Такі, на перший погляд незначні, але частоповторювані деталі маніпуляцій у великих масштабах і призводять до вигідного країні-агресору результату. А саме, росіяни переконувались, що українці незграбні та несерйозні, а серед українців почали ширитись хибні ідеї, що українська мова та культура нижча рівнем за російську. Таким чином, російська мова набирала обертів у повсякденному вжитку в Україні. І лише війна, яка торкнулась усієї країни 2022 року штовхнула більшість схаменутись та відкрити очі. Вона стала дієвим початком цілковитого відділення від пропагандистського інфопростору.

Слід зазначити, що саме мовний конфлікт, за словами рф, став однією з причин повномасштабного вторгнення росії до України. Іншою ж була – історичне питання приналежності територій. Претензії на українські землі – це результат чергової російської стратегії. Протягом десятиліть відбувалося розкрадання наших артефактів, реліквій у музеях, цінних паперів, вміст захоронень. Було вивезено понад 110 тисяч експонатів з Херсонесу Таврійського, Вишгороду, Судаку, різних стоянок тощо. Таких випадків неабияка кількість та у всіх кінцевою точкою призначення була Москва. Ці події не лише завадили нам вивчати детально власну історію, але й спричинили дещо гірше – привласнення росією не просто музейних експонатів, а нашої історії в цілому. Ще тоді росіяни взялися переписувати історію на свій лад. Вони керувалися таким принципом, щоб збільшити свою велич перед іншими слов’янськими народами. Затирали незручні факти, наголошували на інших. Вони руйнували та змінювали документи, які могли заперечити зв'язок України з росією та підтвердити нашу ідентичність. Саме переписування історії допомогло росії створити докази всередині цієї країни, що їх витоки, історичні землі походять з Київської Русі. І ці видумки створені за зачиненими дверима секретних кабінетів вивчають у школах на території рф. Ще змалечку формуючи дітям чітку укорінену позицію, що нібито Україна належить росії. Правда ж лежить глибоко в неприступних архівах москви.

Цей метод, який присутній у зміненні на свій лад історичних подій, адаптували до своєї роботи і сучасні пропагандисти росії. Суміш фактів з видуманими деталями стала чи не найпопулярнішою у створенні їх фейків. За домислами важче розпізнати брехню навіть людям, які критично ставляться до отриманої інформації. Беручи до уваги, вищеописану підготовку російського народу до легкого сприйняття потрібних російській владі ідей, то беззаперечна віра жителів росії до подібного дивною вже не здається. До того ж, усі методи посилюються закритістю росії перед світом. 

Отже, люди вірять в російську пропаганду через вище описаний комплекс причин та методів. Та слід зазначити, що найголовнішою причиною, скоріш за все, є саме факт довготривалості такої обробки мас. Тому, ті, хто не були під дією подібних маніпуляцій, можуть критичніше ставитися до фейкової інформації. Проте, навички медіаграмотності можна розвинути завжди та при будь-яких умовах.
 

Марина Мельник

Публікації у розділі "Блоги" відображають винятково точку зору автора. Позиція редакції Інтента може не збігатися з позицією автора.

Поділитися