Интервью

01.09.2017

Представник Президента в Криму: "Покарані будуть представники влади агресора, але населення Криму не має бути суб’єктом колективного покарання"

Представник Президента в Криму: "Покарані будуть представники влади агресора, але населення Криму не має бути суб’єктом колективного покарання"

Нещодавно Президент України призначив свого постійного Представника в Автономній Республіці Крим, яким став одеський учений, професор Борис Бабін. ІзбірКом поспілкувався з паном Борисом та розпитав, які завдання покладено на Представництво Президента в Криму.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей орган - Представництво Президента в АРК. Як він функціонує?

- Постійне Представництво Президента в Криму було засновано центральною владою в перший рік існування кримської автономії. Бо якщо в Криму є власна автономія, власна регіональна політика, яка певною мірою автономна, то необхідно, щоб існував орган, який був би посередником між автономною владою і центральною, який би моніторив ситуацію і був з’єднувальною ланкою. В 2002 році був схвалений спеціальний закон про Представника Президента. Згадайте, що у 90-х роках постійні Представники Президента працювали в усіх регіонах України, а не лише в Криму. Потім була конституційна реформа, це було скасовано, але в Криму Представник зберігся. Але десь з року 2005 ця посада дійсно не відігравала такої великої значущості, бо система управління в Криму практично відтворювала загальнодержавну, лише з певною місцевою специфікою формування уряду і тому подібне. І цей інститут тривалий час був синекурою для посадових осіб, бо це висока за рангом посада. Але це повністю змінилося у 2014 році, після того, як Крим було окуповано, а потім анексовано Російською Федерацією. Тодішній виконуючий обов’язки Президента Олександр Турчинов схвалив рішення перебазувати постійне Представництво до Херсона, був призначений новий постійний Представник, який обіймав цю посаду до серпня 2017 року.

Зазначу, що на сьогодні постійне Представництво Президента є єдиним конституційним органом з питань Криму, який функціонує. У нас, на жаль, не відтворені на материку ані уряд, ані Верховна Рада АРК, тобто, нема ніяких спеціальних органів автономії, але є Крим, є кримчани і є інтереси і держави, і громадян України. Хтось має цим опікуватися. І тому сьогодні актуальність постійного Представництва зросла на порядок. Ми виступаємо координаційним центром, інтелектуальним штабом, який працює з питань Криму. Чи вдасться нам це – доведе історія.  

- Вашому призначенню передувала доволі напружена ситуація, аж до блокування обуреними громадянами Представництва Президента в Херсоні. В чому головна помилка Наталі Попович, як гадаєте?

- У чому помилка моєї попередниці? Певною мірою - не зовсім велика увага на інтерес громадськості. Це можна зрозуміти, тому що в Криму постійне Представництво ніколи не було джерелом для медіа-ресурсів і предметом зацікавленості кримчан. Тому в цій сиутації важко було очікувати іншого, але зараз громадянське суспільство дуже нервує, ми знаходимося в Херсоні, від нас до лінії розмежування - 100 км, і я не можу сказати, що агресор відмовився від планів загарбання всієї України, тож ми маємо працювати над відновленням територіальної цілісності, яке має починатися зі збереження того, що є на даний час.

- Скільки працівників у постійному Представництві?

- За штатом у нас 28 осіб, у 2016 році було схвалено новий штатний розклад, доволі правильний, як на мене, він трохи змінений зараз указом Президента. Ця система на сьогодні абсолютно нормальна і працездатна. Але з 28 ми маємо працевлаштованими лише 13. Є певна проблема в тому, що, оскільки орган не належить до системи виконавчої влади, а у нас відбулися зміни до законодавства про державну службу в Україні, розраховані лише на виконавчу гілку, то про Представництво забули. Ми - такий специфічний орган, і багато чого доводиться вирішувати зараз в ручному режимі, але ми штат укомплектуємо, можете не сумніватися. У нас конкурентна заробітна платня, доволі високий рівень посад, тому є всі мотивації, щоб людей орієнтувати на плідну і гідну роботу.

- Які завдання стоять перед Представництвом?

- Ми створюємо інформаційну аналітику щодо Криму, маєчи офіційне повноваження робити це стосовно подій в Криму, щодо дій окупаційної влади, мілітаризації, соціальних питань тощо. Цим ніхто не займається, крім нас, у публічному вимірі. Ми робимо відповідні звіти, раніше вони надавалися лише в Адміністрацію президента, тепер ми будемо найбільш цікаві речі оприлюднювати для громадськості.

Друге наше завдання – моніторинг ситуації з кримчанами. У нас є чимало органів щодо захисту прав людини в Україні, які зокрема захищають і права кримчан, але вони завжди захищають права конкретних людей, і це правильно. Наше завдання – опрацьовуючи ті проблеми, з якими до нас люди звертаються (а ми можемо їх вирішувати комплексно, координуючи роботу різних органів влади), визначати загальну проблему. Ми моніторимо ситуацію і робимо аналіз щодо загальної ситуації і маємо на меті комплексне усунення тих проблем, що є на материкові і порушують права кримчан.

- А якими є ці основні проблеми?

- Перше - це державна міграційна служба. Це абсолютне самоусунення керівництва ДМС на регіональному рівні від проблем кримчан, що й виступило каталізатором соціальної напруженості в регіоні. Також це спроби маніпулювання цією напруженістю, і третій момент - це шалена корупція у цій сфері.

Друга проблема – це нестача суддів в Херсонській області. У нас по всій країні їх не вистачає, але одна справа, коли в райцентрі Одеської області не вистачає суддів – і це проблема, але ж туди щодня не приїздять тисячі кримчан, а тут – приїздять.  На місцях нема суддів, і це ніхто не вирішує, і через те зростає соціальне напруження. Нам тут потрібні судді, тож я кажу: "Якщо у вас є судді, які когось не влаштовують в Києві, ми будемо раді бачити їх тут".

Наступна проблема – комплексна корумпованість на пунктах пропуску. Думаю, ви побачите її вирішення у найближчий час.

І четверта проблема – недостатній рівень державного управління в окремих районах, що межують з Кримом. І ми також будемо це системно вирішувати.

- А з якими питаннями кримчани вертаються до судів?

- Це здебільшого видача посвідчень про народження, про смерть тощо. Там, де суддів вистачає, наприклад, у місті Херсоні, ніякої проблеми немає. Але Чаплинка, Каланчак, Генічеськ, Новотроїцьке... Людина фізично не може вирішити цю проблему протягом доби, як цього вимагає законодавство. Це нескладні справи і тут корупційний фактор мінімальний, але ми не можемо передоручати це адміністративному органу, бо тоді будемо мати тисячі, мільйони фальшивих довідок. І те, що окремі правозахисники вимагають такого механізму, мене наводить на нехороші роздуми.

І друга проблема – забезпечення роботи правоохоронних органів, які щодня на лінії розмежування затримують людей, які порушують правила перетинання цієї лінії, а суди перевантажені, не встигають вирішити ці питання.

- Представляючи Вас, Президент зазначив, що час активізувати роботу над конституційними змінами в аспекті "кримського питання". Які Ваші прогнози щодо цього процесу?

- Я можу сказати дуже чесно і відверто, і казав це так само керівнику Междлісу кримськотатарського народу. Наша мета – не створити якусь фейкову статтю для пропаганди, а створити ті норми, які будуть реально працювати в умовах деокупації Криму. І тому, якщо ми цього хочемо, то маємо більш ретельно і більш відповідально ставитися до цих норм. По-перше, ми маємо, і це головне, забезпечити право кримськотатарського народі на самовизначення. Друге: ми маємо забезпечити функціонування органів самоуправління кримськотатарського народу – Курултаю та Меджлісу – так, щоб вони мали гарантії в системі влади в Криму. Але я категорично проти перейменування Автомної Республіки Крим. Ті люди, які виступають за це, можуть спочатку виплатити з власних кишень вартість, яка записана на АРК як юридичну особу публічного права.

Друге, проти чого я категорично виступаю, це скасування особливого статусу Севастополя, який існує в міжнародному праві, і після деокупації він потребуватиме особливої уваги держави.

І також ми маємо пам’ятати, що досі діє Конституція АРК 1998 року, яка є формалізованою, але ми можемо її змінити лише після деокупації.

Тому ми напрацьовуємо зміни до Конституції щодо забезпечення права на самовизначення кримськотатарського народу, щодо визначення АРК як форми реалізації цього права, тобто, що АРК є кримськотатарською автономією, яка має гарантувати права малих корінних народів і національних меншин. Також обов’язково будуть прописані норми щодо Меджлісу та Курултаю і трохи підрихтуємо ті положення в 10 розділі Конституції, які були недолугими незалежно від окупації Криму й раніше. Інші речі мають вирішуватися через ухвалення законів, зокрема, має бути прийнятий закон про корінні народи тощо.

- Як Ви вважаєте, чи потрібні уряд і Верховна Рада Криму, які б могли функціонувати на материковій частині України?

- Це болюче питання. У нас є багато так би мовити патріотів, які вважають, що кримчани винні, а вони - "класні патріоти", хоча я впевнений, що якби до них прийшли окупаційні російські війська, вони б першими побігли працювати в окупаційну адміністрацію, бо такі люди є завжди при будь-якій владі. Тому Крим не винний в тому, що його захопила Російська Федерація. Це ключове положення. Є колаборанти, які будуть покарані. Є порушники міжнародного гуманітарного права і прав людини, які будуть покарані. Є представники влади агресора, які будуть покарані. Але населення Криму не має бути суб’єктом колективного покарання.

Тому, по-перше, ми не маємо права – ані юридичного, ані політичного, ані морального – зменшувати конституційні права АРК. Друге: якщо Конституція України гарантує кримчанам право на автономні органи влади, то ми маємо думати, чи можливо їх відтворити на материковій частині України. Якщо це можливо, то має бути напрацьований практичний механізм: обрання депутатів інтернет-голосуванням, через тривалий виборчий період абощо. Ми маємо дійти суспільної згоди, і якщо ми це робимо – то робити. Якихось навантажень серйозних на бюджет це не буде тягти. Обрати голову Радміну і 2-3 особи в секретаріат тощо. Це 10-15 чиновників. І все це реально, це не фантастика. Також треба розглянути призначення голови Севастопольскої державної міської адміністрації, і це треба обговорювати на експертному рівні, бо це - Україна, і ми маємо контролювати хоча б юридичні аспекти.  

- Часто доводиться чути від читачів питання щодо доцільності існування прокуратури Криму, мовляв, який сенс у тому, що вона порушує кримінальн провадження щодо осіб, які перебувають в Криму, наприклад, щодо Наталі Поклонської. Дійсно, для чого це робити зараз?

- Це дуже потрібно, бо, по- перше, ми маємо почати розслудвання цих злочинів і накопичувати докази, щоб за можливості притягувати винних до відповідальності. По-друге, це потрібно для преставництва України в міжнародних судах. Цей орган абсолютно потрібен, як і головне управління СБУ в Автономній Республіці Крим.

Євгенія Генова

Комментарии