10 квітня 2018 р. 17:22

«Кримським правоохоронним органам варто бути готовими до реальних викликів в умовах агресії РФ, що триває», - Представник Президента України в Криму

«Кримським правоохоронним органам варто бути готовими до реальних викликів в умовах агресії РФ, що триває», - Представник Президента України в Криму

З минулого тижня українська спільнота спостерігає за ситуацією, що склалася навколо судна «Норд» та його кримського екіпажу. Крім цієї майже детективної історії за участю російських дипломатів, увагу привернув і арешт на материковій Україні євпаторійського депутата від партії «Єдина Росія» Сергія Осьмініна. ІзбірКом з’ясував подробиці гучних справ у Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Бориса Бабіна.

Нагадаємо, що 25 березня українські прикордонники в Азовському морі затримали риболовне судно «Норд» через те, що члени команди судна порушили порядок виїзду з тимчасово окупованої території України. Судно, зареєстроване на окупованій території АР Крим, йшло під прапором Російської Федерації, а на його борту знаходився екіпаж у складі 10 осіб – також громадян України, але при собі вони мали лише недійсні паспорти громадян РФ, видані окупаційною владою Криму. Судно з екіпажем було відконвойовано до порту Бердянська, 30 березня на «Норд» був накладений арешт. 6 квітня Херсонський міський суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з альтернативою застави для затриманого капітана судна Володимира Горобенка. Ввечері 7 квітня екіпаж судна «Норд» під прикриттям російських дипломатів спробував покинути Україну через КПП «Гоптівка» на Харківщині, однак був зупинений прикордонниками. Пізніше, у ніч на 9 квітня, екіпаж намагався перетнути лінію розмежування з окупованим Кримом, не маючи для цього українських паспортів. Про це у Facebook повідомила «Громадянська блокада Криму». Зазначається, що моряки намагались проїхати через КППВ «Чонгар», однак українські прикордонники не пропустили їх через недійсні паспорти. Наразі окупаційна влада Криму через адвокатів та дипломатів намагається терміново передати морякам їх паспорти громадян України, котрі визнаються Україною та іншими державами, на відміну від виданих окупаційною владою.

- Пане Борисе, а якою є передісторія затримання судна «Норд»? В чому причина такої ситуації?

- До війни відповідними відомствами України і РФ було укладено міжвідомчу угоду, на основі якої розподіляється квота вилову риби в Азовському морі. До військової агресії це було дуже «чудово і мальовничо», а після неї це продовжилося, нібито Крим не окупований, і взагалі все гаразд. Велика риба – це великі гроші, а великі гроші люблять тишу. Це питання було проблематичним, і я його підняв відразу після призначення на цю посаду. Ми затребували відповідні протоколи, зокрема щодо щорічних засідань цієї комісії, яка востаннє збиралася в РФ у жовтні 2017 року. Власне, ми маємо ситуацію, коли квоти розподіляються між Україною та Росією, після чого неправомірно Росія віддає її кримчанам, і ті ловлять рибу. Але це не російські рибалки, а наші, які працюють на вкрадених у України суднах, мають українське громадянство, а відповідні юридичні особи були незаконно перереєстровані в Криму окупаційною владою. Отже, ми маємо ситуацію, коли РФ нелегально, в порушення зобов’язань і узгоджень передає частину власної квоти українським підприємствам. 

Що стосується судна «Норд», то воно є рибальським судном з українським прапором (реєстрацією), що незаконно використовує прапор РФ, має на борту фейкові суднові документи, базується в Криму і здійснює незаконні виходи з порту на окупованій території, надані виловлює рибу і не сплачує відповідні кошти на користь України. Наші прикордонники вперше з 2014 року мали рішучість затримати його, хоча воно, звісно, не єдине. Прикордонники при цьому не порушували ніяких норм міжнародного права чи національних законів, за вказаними угодами на території Азову прикордонниками обох держав може бути перевірене будь-яке судно, як українське, так і російське. До справи «Норду» підключилася СБУ, було порушено кримінальне провадження. 

Але ми вийшли відповідну слабку ланку. Адже прокуратура АРК, яка знаходиться нині в Києві та має групу прокурорів в Херсоні, мабуть, виявилася не в повній мірі готовою підтримувати в суді справжні, «живі» провадження, де є реальні живі підозрювані та високооплачувані адвокати, котрі вочевидь захищають не стільки інтереси порушників, скільки обслуговують політичні запити тих, хто фінансує їх активність. Це можна побачити через низку обставин. По-перше, живої протидії процесуальним вивертам адвокатів прокуратура організувати не змогла, тому спочатку ми мали ситуацію, коли капітан «Норду» на певний час опинився на свободі. Таким чином, зусилля прикордонників та СБУ опинилися під загрозою, адже ця людина могла зникнути з території України, і ми розуміємо, що росіяни на все готові, аби капітан не давав покази в суді.  Варто уявити, яких зусиль вжили СБУ та ДПСУ, адже наступного дня капітан добровільно з'явився в суді. Але державне звинувачення (прокуратура АРК) серед усіх можливих складів злочинів, які вбачаються в діях капітана, прийшла в суд з однією, очевидною, але водночас нетяжкою статтею КК України. Позиція прокуратури АРК, як можна було побачити з виступів прокурора в суді, у справі фактично збігається з позицією військової прокуратури у справі капітана затриманого раніше судна «Sky Moon» попри низку обставин, що роблять ці справи принципово різними. Можливо, чужий успішний досвід було б варто запозичувати трохи критичніше. Сподіваюся, із зроблених помилок будуть зроблені належні висновки.

ФОТО: twitter.com/SarganLarysa

- Ще одна резонансна справа останнього тижня – затримання співробітниками Головного управління СБУ в АРК в ніч на 3 квітня Сергія Осьмініна, екс-депутата міської ради Євпаторії від Партії регіонів, директора ТОВ «Машсервіс». Для наших читачів нагадаю, що затримання відбулося на адмінмежі з окупованим Кримом на КПВВ «Чаплинка». Українські спецслужби встановили, що С. Осьмінін у березні 2014 року брав участь у протиправній діяльності так званої самооборони Криму, зокрема у захопленні адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування України. У вересні 2014 року він згідно позиції СБУ був обраний депутатом від політичної партії «Єдина Росія» до так званої Євпаторійської міської ради, створеної окупаційною владою. СБУ відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). Але від Вас стало відомо, що затриманого намагалися відбити якісь невідомі особи? Що це було?

- У цій ситуації все доволі очевидно, тут і прокуратура АРК змогла успішно довести справу до арешту, і СБУ з прикордонниками нормально спрацювали. Але після затримання Осьмініна група невідомих у Херсоні здійснила спробу відбити його у працівників ГУ СБУ в АР Крим. Я мушу з сумом констатувати як критичну бездіяльність та неспроможність херсонської поліції, так і відсутність належного рівня координації правоохоронних органів, зокрема тут ми бачимо й самоусунення органу, який мав забезпечити координацію відповідних служб. Через напад уся правоохоронна операція та слідчі дії опинилися під загрозою зриву. І ми прекрасно розуміємо, що у випадку більш гострої ситуації херсонська поліція буде вести себе так само, поклавши руки в кишені, і це всі наразі розуміють, в тому числі наші вороги. Це явний провал роботи силовиків, Нацполіції та Нацгвардії, бо її частина є у Херсоні, і їх теж можна було долучити до цієї справи. 

С. Осьмінін у херсонському суді. Фото Івана Антипенка, "День"

- Кожного разу під час інтерв’ю ми обговорюємо передислокацію кримської поліції з Одеси до Херсона. Якось просувається цей процес?

- Поліція переводиться потрохи, але це тривалий процес. Якщо б його розпочати на рік раніше, то, можливо, й не було б сьогодні таких сумних подій, пов’язаних із «кримськими» справами у Херсоні. Наразі ми намагаємося в районах Херсонської області, наближених до Криму, обладнати опорні пункти наших силових структур, але відчуваємо вагомий спротив, і це зрозуміло, адже комусь вочевидь дуже зручно мати ГУ Нацполіції в АРК та Севастополі як власну  «іграшкову поліцію» в Одесі. Тому я б дуже радив вельмишановним керманичам зробити тверезу оцінку власних завдань в Києві та Одесі та активніше перейматися тим, що слід робити за законом – а саме координацією протидії злочинності у справах, що мають безпосереднє відношення до Криму, бо наразі фіксуємо певну дискоординацію правоохоронних органів, які у назві містять слово «Крим». Втім, у передислокації маємо певні успіхи – активну діяльність окремих передислокованих підрозділів, облаштування місць дислокації на КПВВ тощо. Залишається кадрове питання – слід зробити усе, щоб у Херсонському регіоні в ГУ НП в АРК та Севастополі масово не пішли ті, кого "попросили" з херсонської поліції.

- Ще одна гостре питання – нелегальні перевезення на територію Криму та відсутність легальних. А в цьому напрямку прогрес є?

- По нелегальним перевізникам є певні зрушення. 4 квітня детективи Національного антикорупційного бюро України спільно з працівниками Головного управління СБУ в АРК за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викрили в.о. голови суду одного із районних судів Херсонської області при отриманні неправомірної вигоди у сумі п’ять тисяч гривень. Цей хабар було передано саме нелегальним перевізником за непритягнення його до відповідальності. Думаю, інші судді Херсонщини та інші «любі друзі» нелегалів обласного та районного розливу тепер подумають 10 разів, перш ніж робити корупційні дії.

Сьогодні, 10 квітня, до речі, починаються спільні операції із протидії нелегальним автомобільним перевізникам в районі КПВВ "Чонгар" та станції "Новоолексіївка", подивимось на результат.

Запровадження логістичного хабу на станції "Вадим" певною мірою ускладнюється втратою темпу "Укрзалізниці" із забезпечення причіпних вагонів прямого сполучення Київ-Херсон-Вадим та через уповільнення запровадження автобусних перевезень між станцією "Вадим" та КПВВ «Каланчак». Сподіваюся що новопризначений голова Каланчацької райдержадміністрації не залишить зазначене питання поза увагою.

- Також хотілося б дізнатися Вашу позицію по Плану заходів щодо «реалізації деяких засад державної внутрішньої політики щодо тимчасово окупованої території АРК та м. Севастополя», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 218-р. Цей документ серед виконавців заходів не згадує про Представництво Президента України в АРК, як Ви це поясните?

- З наведеним документом все дуже просто. Його розробник – Міністерство з питань ТОТ та ВПО – не зважило за потрібне залучити Представництво до обговорення чи оцінки проекту вказаного документу попри наші неодноразові письмові звернення до цього ЦОВВ. Мабуть, фахівці цього Міністерства були вкрай погано ознайомлені із відповідними нормами законодавства, зокрема з указом Президента України № 16 від 2016 року, де прямо визначено відповідну компетенцію Представництва в умовах окупації АРК. Таке принципове ігнорування з боку МінТОТ та ВПО факту існування Представництва вже призвело до трагікомічних рис Плану; наприклад, його підпункт 3 пункту 13 (щодо заходів протидії незаконним археологічним розкопкам) Представництвом вже було виконано в 2018 році, тому його включення до переліку заходів вже не має практичного сенсу. Нас було варто просто запитати… Але відсутність у заходах Плану дій згадки про Представництво, звісно, не головний його недолік. Значно гіршим є той факт, що документ оминає величезну кількість сфер, де має бути налагоджено роботу центральних органів влади та їх взаємодія з нагальних «кримських» питань. Наприклад, це те саме рибальство, протидія незаконному морському та авіаційному сполученню з Кримом, питання екології та аграрної сфери Криму, аспекти захисту прав корінних народів, громадської самоорганізації кримчан та форм реалізації їх політичних прав, завдання із налагодження правоохоронної роботи кримських органів на материковій Україні тощо. План повністю оминає оборонні та безпекові питання. Достатньо вказати, що лише у одному його пункті згадано як виконавця СБУ, та жоден припис, наприклад, не каже про роботу Міністерства оборони. Більшість приписів цього документу, безумовно, варті уваги та виконання, окремі норми (щодо обладнання комплексних сервісних центрів біля КПВВ та адміністративних процедур реєстрації народження та смерті для кримчан) є, як мінімум, дискусійними. Втім, ми врахуємо усі конструктивні елементи цього документу у фінальній версії Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки. Цей проект було розроблено Представництвом та найближчим часом буде затверджено; його відмінність від зазначеного урядового Плану від 28 березня полягає у тому що усі заходи Плану, розробленого Представництвом, з одного боку, більш конкретизовані, а з іншого – мають чіткий алгоритм вирішення в рамках компетенції Президента України чи його Представництва в АРК та наявний матеріальний кінцевий результат. Тому я вважаю, що ми матимемо чіткий контраст у практиці реалізації обох Планів вже наприкінці 2018 року.

Євгенія Генова

Поділитися