23 листопада 2023 р. 22:04

Нідерланди: королівство, де вибори мають значення

Нідерланди: королівство, де вибори мають значення

7 листопада стало відомо, що уряд Нідерландів виділив Україні додаткові два мільярди Україні. Крім того, українці пам’ятають, що саме Нідерланди стали першою країною, яка пообіцяла передати Україні винищувачі F-16. Очільниця Міністерства оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен заявила, що це рішення означає те, що підтримка України у війні проти росії залишається непохитною. Але для тих, хто слідкує за європейською політикою було зрозуміло, що слова пані Кайси можуть поставити під сумнів вибори в її країні, які відбулися у середу 22 листопада. Про виборчу систему країни тюльпанів та їх підсумки читайте в матеріалі Інтента з циклу виборчі системи світу.

Політичний устрій Нідерландів

Нідерланди – це демократична децентралізована унітарна держава. Країна складається з 12 провінцій. Конституція складається зі Статуту Королівства Нідерландів 1954 року та Конституції Нідерландів 1815 р., що зазнала повного перегляду в 1982 р. (звичайно іменується Конституцією 1983 р.). За формою правління Нідерланди конституційна парламентська монархія.

Главою держави є король (королева). Конституція досить докладно регулює питання престолонаступництва та регентства. Королівське звання передається у спадщину. Якщо виявиться, що прямих спадкоємців немає, голова держави може бути призначений актом парламенту. Подібне рішення приймається на сесії обох палат. Король наділений досить широкими правами. Спільно з парламентом він здійснює законодавчу владу, разом з урядом - виконавчу, через суди - судову. Король призначає прем'єр-міністра і за його рекомендацією інших міністрів, королівськими указами встановлюються міністерства, він призначає комісарів у провінціях.

При королі діє дорадчий орган - Державна рада. Це найстаріший і один з найбільш важливих державних органів. Його члени (в основному це колишні державні діячі, судді, бізнесмени) призначаються королем довічно за рекомендацією міністра внутрішніх справ і після наради з міністром юстиції. Формально президентом Державної ради є король, але на ділі керує ним віцепрезидент. До числа найбільш важливих функцій цього органу відносяться попередній розгляд законопроєктів і розгляд адміністративних спорів.

Законодавчу владу спільно з королем здійснює парламент, який має назву Генеральні штати. У складі Першої (верхньої палати, Сенату) входить 75 депутатів, що обираються провінційними штатами (порадами) на основі пропорційного представництва на 4 роки. Друга палата (нижня, Палата представників) обирається шляхом загальних прямих, в її складі 150 осіб. Парламент збирається на чергові сесії не рідше одного разу на рік. У разі необхідності король може скликати надзвичайну сесію.

Всі рішення приймаються абсолютною більшістю голосів депутатів, які беруть участь у голосуванні. Повноваження палат неоднакові: Друга палата відіграє більш важливу політичну роль. Прем'єр-міністр (глава уряду) повинен отримати підтримку більшості її членів. Тільки Друга палата має право законодавчої ініціативи та правом вносити зміни до законопроєктів. Перша палата може тільки прийняти або відхилити законопроєкт. Будь-який законопроєкт, внесений урядом або депутатом парламенту, має бути ухвалений обома палатами. Потім він направляється на затвердження Королю. Законопроєкт, який отримав королівське затвердження, набуває чинності через 20 днів після опублікування.

Виконавча влада здійснюється спільно королем та Кабінетом Міністрів (урядом). Уряд королівства - це уряд Нідерландів плюс міністри, що представляють Нідерландські Антильські острови та Аруба. Глава уряду - Прем'єр-міністр і міністри призначаються та звільняються Королем. Вони є представниками партій, які отримали більшість місць в парламенті. Міністри мають право бути присутніми на засіданнях палат і брати участь у дискусіях.

У Нідерландах існує багатопартійна система з численними партіями, в яких зазвичай жодна партія ніколи не отримує повної більшості голосів (за винятком дуже невеликих муніципалітетів, таких як Тубберген), тому кілька партій вимушені співпрацювати для формування коаліційного уряду. Зазвичай це включає партію, яку підтримує більшість виборців, за винятком лише трьох випадків після Другої світової війни, у 1971, 1977 та 1982 роках, коли Лейбористська партія (PvdA) була найбільшою партією, але не брала участі в коаліції.

Передумови виборів 

Парламентські вибори в Нідерландах 2023 року - це дострокові вибори в Нідерландах, заплановані на 22 листопада 2023 року для обрання членів Палати представників. Очікувалося, що вибори відбудуться 2025 року, але після того, як 7 липня 2023 року четвертий уряд Рютте подав у відставку через розбіжності щодо імміграційної політики, були призначені позачергові вибори. Чинний прем'єр-міністр Марк Рютте оголосив, що не поведе свою партію на вибори й що він йде з політики.

В результаті виборів 2021 року був сформований четвертий уряд Рютте, до якого увійшли представники Народної партії за свободу і демократію (VVD), Християнсько-демократичного заклику (CDA), Демократів 66 (D66) і Християнського союзу (CU). Марк Рютте залишився на посаді прем'єр-міністра. В результаті виборів 2021 року був сформований четвертий уряд Рютте, до якого увійшли представники Народної партії за свободу і демократію (VVD), Християнсько-демократичного заклику (CDA), Демократів 66 (D66) і Християнського союзу (CU). Марк Рютте залишився на посаді прем'єр-міністра.

Уряд пішов у відставку 7 липня 2023 року після того, як чотири партії не змогли домовитися щодо запропонованого обмеження на возз'єднання сімей для біженців, які тікають від збройних конфліктів.

На відміну від інших європейських країн, вибори в Нідерландах зазвичай проводяться у середу. Загалом по всій країні було відкрито майже 10 тисяч виборчих дільниць. Цікаво, що у низці муніципалітетів є виборчі дільниці у доволі особливих місцях. Наприклад, у парку мініатюр "Мадюродам", що розташований у Гаазі, в будинку Анни Франк, що в Амстердамі, також можна проголосувати у кінотеатрах Pathе. Виборчі дільниці відкрилися о 7:30. Проголосувати можна було до 21:00.

Участь у голосуванні брали громадяни, яким виповнилося 18 років. Для участі у виборах було зареєстровано 26 партій.

Позиції фаворитів перегонів щодо України 

Перед днем голосування оглядачі відмічали, що головними темами нідерландської виборчої кампанії були питання внутрішньої політики, зокрема дискусії щодо імміграції, обіцянки розв'язувати такі проблеми як дорожнеча життя, способи стимуляції економіки тощо. Але й не можна сказати, що тема України була поза увагою.

Партію Марка Рютте VVD (Народна Партія за Свободу і Демократію) очолила Ділан Єсілґоз-Зеґеріус, якій передбачали можливість стати першою жінкою на чолі нідерландського уряду.


Ділан Єсілґос-Зеґеріус. Фото: Вікіпедія

Ділан Єсілґос-Зеґеріус в уряді Рютте була міністеркою юстиції та брала активну участь у міжнародних консультаціях щодо притягнення росії до судової відповідальності за агресію проти України й за злочини скоєні в ході російської війни.

"Разом з Україною ми зробимо так, щоб не було безкарності для російських загарбників", - заявила вона на міжнародній конференції у березні 2023 року. 

Основними конкурентами цієї політичної сили називали "Партію свободи" (PVV) ультраправого політика Герта Вілдерса. Він зосереджується на проблемах міграції, на останніх теледебатах перед голосуванням заявляв, що "тепер треба дбати за своїх людей" і "закрити кордони" для прохачів притулку.

ВВС акцентує, що Герт Вілдерс виступає проти членства України в НАТО та ЄС. До повномасштабного вторгнення він виступав проти санкцій щодо Росії, а 24 лютого 2022 року хоч і засудив російське вторгнення, але відзначив, що "Захід зробив величезну помилку", коли не оголосив про неможливість вступу України до НАТО. Вілдерс доклався у 2016 році до того, щоб через референдум Нідерланди на певний час заблокували Угоду про Асоціацію з Україною.

Для довершення портрета цього політика треба зазначити, що він є політичним соратником керівника Угорщини Віктора Орбана.


Віктор Орбан та Герт Вілдер (праворуч). Фото: Герт Вілдер/Twitter

Альянс "Ліво-зелених" та лейбористів (GroenLinks-PvdA) очолює колишній віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс. Він висловлювався за повну підтримку України та за сприяння її вступу в ЄС.

"Що швидше Україна отримає засоби, щоб вигнати російські війська, то краще для решти Європи. Але Європейський Союз повинен не лише якнайшвидше забезпечити досягнення для України справедливого й тривкого миру. Він також має сприяти зусиллям України, для її перетворення у заможного члена ЄС", - писав Франс Тіммерманс в лютому 2023 р. з нагоди річниці початку відкритого повномасштабного російського вторгнення в Україну.


Франс Тіммерманс. Фото: Вікіпедія

"Загалом маємо чотирьох лідерів перегонів за право стати найбільшою партією Нідерландів в парламенті. Дві з партій, скажімо так, скептичні щодо України. Перша називається Партія свободи (PVV) на чолі з Гертом Вілдерсом. І ця партія обіцяє своїм виборцям припинити підтримку України – військову, політичну, економічну. Друга партія налаштована краще – це партія, яка називається NSC (Новий соціальний контракт). Її заснував і очолює колишній християнський демократ Пітер Омтзігт. Ця партія підтримує Україну у боротьбі проти російської агресії, але не має прозорої чіткої позиції, коли йдеться про кандидатство України на членство у Євросоюзі. Інші – VVD (Народна партія за свободу і демократію) та PvdA (Трудова партія) з GroenLinks (Зелені ліві), які лідирують у перегонах  – повністю проукраїнські, готові підтримувати військово, політично та економічно", – розповів нідерландський журналіст та політолог Хьюберт Смейтс.

Результати

23 листопада Суспільне с посиланням на нідерландський суспільний мовник NOS повідомила результати виборів після обробки 98% голосів виборців.

На першому місці опинилася Партія свободи (PVV), яка отримала 37 місць у парламентів, що на 20 місць більше, ніж партія має у парламенті зараз. 


Герт Вілдерс. Фото:  eurotopics.net

На другому місці — 25 мандатів — альянс "Ліво-зелених" і лейбористів (GroenLinks-PvdA) на чолі з колишнім віцепрезидентом Єврокомісії Франсом Тіммермансом.

Третє місце посіла Народна партія за свободу і демократію (VVD) прем’єра Марка Рютте і може розраховувати на 24 депутатські місця.

Нова політична партія "Новий суспільний договір" (NSC) на чолі з Пітером Омцігтом здобуває 20 мандатів.

Новий "Союз фермерів-громадян" (BBB), утворений на тлі фермерських протестів у Нідерландах, здобув 7 мандатів.

Усі партії з нинішньої коаліції з VVD суттєво погіршили результати: "Демократія 66" (D66) отримує 9 мандатів, "Християнсько-демократичний заклик" (CDA) – п’ять, а "Християнський союз" (CU) – три місця.

Явка виборців склала 77,8%.

Гра в коаліцію

Дехто в Європі вже встигнув назвати перемогу на виборах ультраправих в Нідерландах назвати "політичним землетрусом", який може мати негативні наслідки й в цілому для ЄС, від себе додамо, що не одразу.

Юлія Солдатюк-Вестервельд, експертка Нідерландського інституту міжнародних відносин Clingendael, зазначила, що після виборів починається процес формування коаліції, він доволі довгий, іноді він може тривати від чотирьох місяців до пів року. "Формування коаліції займає багато часу. Це означає, що наступні пів року змін не буде, оскільки кабінет міністрів залишається той самий, і щодо України всі пакети підтримки, які зараз існують, будуть продовжені", – сказала вона у коментарі Укрінформу.

На її думку, є два варіанти найбільш імовірної коаліції. "Це VVD (Народна партія за свободу і демократію), раніше очолювана Рютте, а зараз Ділан Єсільґіоз-Зеґеріус, PvdA (Трудова партія) та GroenLinks (Зелені ліві) на чолі з лідером Тіммермансом і NSC (Новий соціальний контракт), яку очілює Омтзігт. Такий варіант дуже сприятливий для України. Це означає, що політика та підтримка України не зміниться. Є інший варіант: це VVD, NSC і третя Партія свободи (PVV) на чолі з Гертом Вілдерсом. Його партія доволі скептично налаштована щодо підтримки України", – зазначила Юлія Солдатюк-Вестервельд.

За її словами, Партія свободи (PVV) на чолі з Гертом Вілдерсом має шанс зараз вперше за тривалий час увійти в коаліцію. Тож висловлювання цієї політичної сили стали менш критичними та більш поміркованими для того, щоб потім мати змогу почати переговори з VVD (Народна партія за свободу і демократію).

ВВС констатує, що оскільки у Нідерландах немає прохідного бар’єра, до парламенту потрапляють зазвичай 10-15 партій. Формування коаліції може займати кілька місяців.

"Партія свободи" матиме найбільшу фракцію в нижній палаті парламенту – Генеральних штатах (37 місць зі 150), їй буде складно сформувати уряд або принаймні стати коаліційним партнером для менших партій. Багато хто з них вже заявив, що не буде співпрацювати з ультраправими.

Друге місце на виборах зайняла лівоцентристська коаліція зелених та "Партії праці" (25 місць) на чолі з Франсом Тіммермансом.

Третє та четверте місця зайняли правляча нині "Народна партія за свободу і демократію" (VVD) на чолі з наступницею Марка Рютте Ділан Єсільгус-Зельгеріус ( 24 місця) та консервативний "Новий соціальний контракт" (20 місць) на чолі з Пітером Омціхтом.

Створений Пітером Омціхтом "Новий соціальний контракт" позиціонує себе як силу, спрямовану проти політичного істеблішменту і на соціальний захист родин.

Видання пише, що Вілдерс ще під час кампанії демонстрував готовність йти на поступки потенційним партнерам і поставити на паузу деякі давні пропозиції, які викликали суперечки. Такими були ідеї щодо заборони Корану, будівництва мечетей та відкриття ісламських шкіл.

Проте ані велика кількість місць у парламенті, ані готовність до компромісів ще не означає, що "Партія свободи" Вілдерса увійде до коаліції. 

Ігор Льов

Поділитися