28 квітня 2024 р. 12:03

У Миколаєві відбулась прем'єра вистави про жіночу самотність

ФОТО: Ігор Єрмолаєв

(ФОТО: Ігор Єрмолаєв)

26 квітня у Миколаївському академічному художньому драматичному театрі відбулася прем'єра комедії "Slow Twistin" на чотири голоси за п'єсою Михайла Хейфеца "В очікуванні Його". Режисером, сценографом та музичним оформлювачем виступив - заслужений діяч мистецтв України Євген Курман.

Про це повідомляє миколаївський журналіст і фотограф Ігор Єрмолаєв.

За сюжетом, чотири дами, різні за віком, менталітетом та інтелектом, опиняються на одній лавці в міському парку культури.

(ФОТО: Ігор Єрмолаєв)

Перша героїня – це жінка поважного віку (акторка Наталія Єгорова), друга – мрійлива блондинка (акторка Катерина Чорноліченко), третя – шкільний педагог (акторка Олена Власова), а четверта – ще школярка (акторка Олександра Шамшура). На кого вони чекають і чому вони там опинилися?

Річ у тому, що всі вони самотні, але мріють знайти своє кохання та щастя. От і наші героїні вирішили покінчити з самотністю і вдатися до пошуку "свого" чоловіка, який має задовольнити всі їхні мрії. Враховуючи те, що в реальному житті знайти гідну кандидатуру досить складно, вони вирішили скористатися послугами інтернет-сайту для знайомств.

(ФОТО: Ігор Єрмолаєв)

На очах у глядачів розгортається жартівлива лірично-детективна історія. Тут є все – і неприязнь спочатку, і невелика бійка, і колективна п’янка в громадському місці та багато іншого.

(ФОТО: Ігор Єрмолаєв)

Михайло Хейфец – правозахисник, дисидент, історик і письменник. У своїх книгах, написаних у таборі, а також у збірнику нарисів "Українські силюети" та у журнальних публікаціях описав своїх співтабірників – Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Миколу Руденка, Зоряна Попадюка, Василя Овсієнка.

Після початку повномасштабного вторгнення вислів "культурний спротив" широко використовують для позначення своєї роботи українські митці. Не залишилися осторонь і театральні діячі. Замість класичних творів та історичних доробків вони почали відтворювати на сцені сьогоднішню реальність України – війну.

Нещодавно кореспондент видання Інтент взяв ексклюзивне інтерв’ю у режисера Херсонського музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Сергія Павлюка. 

Йшлося про херсонське море людей, страх та звісно, про сучасний театр. Сергій Павлюк був в окупації, на мітингах та допитах. Він говорить, що окупація ніколи з нас не вийде, бо цей страх за себе і свою родину залишився (у Сергія п’ятеро дітей). Зараз він знову ставить вистави, грає у театрі, але війна змінила життя, хоч і не людей. 

Також Інтент поспілкувався з режисером-постановником Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша Євгенієм Резніченко. Коли театри почали відновлювати свою роботу – їх репертуар зазнав великих змін. Необхідно було гартувати свою мистецьку традицію, шукати унікальну українську театральну лексику та автентичну тематику репертуарів. І якраз після 24-го лютого сучасна українська драматургія пролунала дуже гучно. 

Дві одеські вистави увійшли до списку номінантів Всеукраїнського фестивалю-премії "Гра" - національної театральної нагороди. Фестиваль-премія "Гра" (GRA — Great Real Art) заснований Національною спілкою театральних діячів України. Проводиться на конкурсній основі один раз на рік за підсумками минулого календарного року.

"1900-й: легенда про піаніста" – вистава за твором італійського письменника Алессандро Барікко. "Карпатський вестерн" - історія написана авторською групою "Піратська бухта". 

Анна Бальчінос

Поділитися